звинути
Звину́ти, звива́ти. Згорнути, припинити (роботу). Той князь був в послідних часах директором цирку. З своєю трупою гостив кілька літ тому в Варшаві, але що интерес йшов зле, Ґіка звинув буду і переніс ся на якийсь час до Станіславова. 1 тут цирк не дописував (Б., 1899, 36, 3)
// пол. zwinąć — 1) згорнути, скрутити, 2) згорнути, припинити (роботу).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.