колода
Коло́да. Перепона. Вони собі так уклали, що “Союз” мав “розвалити ся“, або бодай зі зміненими статутами змінити назву, щоб по нім, по тій “гнилій колоді, з якої хісна нема, по тій рудері з кацапськими основами, з лихою славою” (22. ХІ. 1900) не лишило ся й сліду (Сімович, 1908, 520);
● Валятись колодою — бути бездіяльним, бути перешкодою для роботи інших. Проч гнати буде ся від сьвятині народної тих всіх, що неробством і бляхою, безідейністю і апетитом на посади вбили себе морально або колодою валялись тоді, коли треба було запалу шляхотного і праці (Б., 1907, 74, 2);
● Кидати колоди (під ноги) - чинити перепони. Таким робом ми показали вже, що значить утраквізм в практиці, які колоди кидає він ученикам під ноги при науці поодиноких предметів і які страшні висліди дає він при клясифікациї (Корд., 1904, 35);
● Колода в (чиїхось) очах - великий недолік в очах тих, хто, не бачачи своїх великих недоліків (помилок), критикує інших за менші (незначні) недоліки (помилки). І в п ятницюрано відповів др. Стоцкий Волохам, прочитав їм цілий текст “Ще не вмерла Україна”, незнаючим рускої мови переклав на німецке і спитав, де є тут то, що найшов пан барон. Нап'ятнував сильно таке поведеня п. Жоржа Василька і закінчив промову, кажучи, щоби Волохи не шукали тріски врускім оці, але заняли ся колодою, що є в очах у них (Б., 1899, 44, 1); Отже, замість кидати колоди під ноги другим, що йдуть иньшою дорогою до одної ціли, [...] робіть, панове радикали, позитивну реальну роботу (Б., 1909, 51, 2).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.