лепта
Ле́пта, перен. Вклад у яку-небудь спільну справу. Завзиваємо їх [буковиньских Українців], щоби причинили ся і своєю лептою до пошанованя найбільшого Українця[...] Хто коли-небудь читав чи чув хоч одне вогненне слово безсмертного Кобзаря, не зможе і не сьміє відказати ся зложити єму глибокий поклін, не поскупить малої лепти (Б., 1909, 65, 1).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.