лента
Ле́нта. Стрічка. Німецький звичай носити ленти все дуже перестерігаєть ся в Чернівцях. На ленту — відзнаку товариства на зверх — горді всі ті, що її носять. Здерти комусь ленту з грудий або сказати що на неї уважаєть ся великою образою, за яку обидник мусить давати сатисфакцію в поєдинку. (Се саме відносить ся до шапок, бо єй товариства, що крім лент носять буршівські шапочки). На знак жалоби покриваєть ся ленту чорною крепою, а крім того не дасть ся ні вечерків, ні забав на час жалоби (Сімович, 1908,509-510)
// порівн. рос. лепта — стрічка, пол.wstążka — стрічка.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.