лоскотати
Лоскота́ти, лоскоті́ти. Гуркотіти, шуміти. До самого рана мучив мене сон, що я десь стою під лотоками, вода шумить по колесах, а в млині питель лоскотить, що аж вухах сверлує (І. Матієв, Б., 1895, 15, 2)
// пол. łoskotać — гуркотіти, шуміти.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.