метода

Метода. Метод, методика. Вчитель мусить при науці тримати ся якихось законів та засад — мусить придержувати ся якоїсь методи (Канюк, 1911, 63)

// пол. metoda, ж.р. — метод, спосіб, система.

Значення в інших словниках

1. метода — мето́да іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. метода — -и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метода — Спосіб  Словник чужослів Павло Штепа
4. метода — МЕТО́ДА, и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу (В. Самійленко); Знімали, очевидно, вдосконаленою методою Шюфтана – на знятий пейзаж знімаючи окремо людину (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. метода — метода метод (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. метода — Мето́да, -ди; -то́ди, -то́д і ме́тод, -ду; ме́тоди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. метода — МЕТО́ДА, и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу (Сам., І, 1958, 191); Знімали, очевидно, вдосконаленою методою Шюфтана — на знятий пейзаж знімаючи окремо людину (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах