мимо
Ми́мо, прийм. Незважаючи на; попри те, що. Бо панотець з Руспебоула, як і многі иньші єго товариші в Буковині, мимо найліпшої волі не всилі застосувати ся до згаданого наказу, бо не знає по руски (Б., 1895, 6, 2); Але знані в Буковині і часто вживані махинациї при конскрипциї мимо того не потрафлять ані одну руску громаду справді перемінити на волоску (Б., 1895, 6, 2); Русини не мають богатих боярів, вони материяльно найбіднійший нарід сего краю, але мимо того платять сорозмірно найбільші податки (Б., 1895, 10, 2); Шкіл мимо первістного оголошеня ще не отворено (Б., 1895, 18, 4)
// пол. mimo to (mimi tego) — незважаючи на те, що.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.