минати
Мина́ти. Проходити повз когось, щось. Тут попри Гірченка минув Грінка з панночкою (Галіп, 95); Самсонюк прудко пішов далі, а минаючи попри дім, неприязно глянув вгору, де блищали ся високі вікна бель-етажа (Галіп, 52)
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.