минатися
Мина́тися. Розминатися, бути не відповідним до чогось. Такі психічні об'яви товпи застановили в свій час і провідників нашої народовскої партиї, коли они прийшли на справедливу думку, що віча минають ся зі своєю цілею, що віча суть пустою демонстрацією навіть тоді, коли скликує ся людий, щоби їх чогось научити (О. Маковей, Б., 1895, 46, 1)
// пол. minąć się — розминутися, розійтися, не досягти бажаного, бути у невідповідності з чимось, поза чимось.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.