міна
Мі́на. Вираз обличчя, гримаса, міна. Отже, сходять ся тутешні Русини, шепочуть таємно по кутках, оглядають ся, чи хто не підслухує, і з мінами незвичайно поважними вертають, наприклад, до стола читати газети (Б., 1895, 13, 3)
// пол. mina — вираз обличчя, міна.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.