місто
Мі́сто, прийм. 1. Замість. В кінци загальні збори ухвалили на внесок Калинюка солідаризувати ся з виводами тов. Радика проти радикалів в “Буковині“, приняли внесок Радика, щоб всі сьвященники Русини місто новорічних і сьвяточних карток і бажань посилали датки на бурси (Звідомл., 1914, 16).
2. Перша частина у складних словах, що за значенням дорівнює заступник. Що собі маломісточкові поваги, пан секретар Шнайдер (у нас кождий радний якийсь “секретар ”) і пан містодвірник Реґота, роблять параду, се нас дуже мило вражає (Б., 1907, 70, 2); Виділ, вибраний на тогідних загальних зборах, уконституував ся так голова — проф. унів[ерситету] Д. Єреміїв; містоголова — посол Теоф. Драчиньский; писар — Н. Копачук; касиєр — др. Ф. Григорій; господар — Cm. Маланчук (Звідомл., 1914, 25)
// пол. miasto, заст. — замість.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.