місто
мі́сто
I -а, с.
1》 Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр.
Відкрите місто юр. — місто, яке оголошене однією із воюючих сторін незахищеним і тому не підлягає збройному загарбанню.
Місто-побратим — про місто, що уклало з закордонним містом угоду про взаємну дружбу.
Місто-супутник — місто, що знаходиться поблизу більшого міста і тяжіє до нього у виробничому і культурно-побутовому аспектах.
2》 заст. Місце, де відбувається базар (у 1 знач.).
3》 заст. Місцевість (у 1 знач.), місце (у 2 знач.).
|| Місце (у 7 знач.).
II спол., зах.
Ніби, наче, неначе, немов.
Великий тлумачний словник сучасної української мови