натуга

Натуга. Напруга, переживання, стрес. Єго лице стало на третину меньше, очи глубоко запали, їм немов не давали виступити товсті, з-на палець синці під ними. Се був вираз перебутої натуги — після бурі Циль байдужно дивив ся навперед себе (Галіп, 103)

// порівн. пол. natężyć się — напружитися.

Значення в інших словниках

1. натуга — нату́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. натуга — див. НАПРУГА.  Словник синонімів Караванського
3. натуга — див. сила  Словник синонімів Вусика
4. натуга — -и, ж. 1》 Фізичне напруження. 2》 Велика затрата фізичних, духовних сил, енергії і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. натуга — НАТУ́ГА, и, ж. 1. Фізичне напруження. Тягне він здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги... (М. Коцюбинський); Данилко почервонів з натуги, але ніс вазу до другого столу (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
6. натуга — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. натуга — НАТУ́ГА, и, ж. 1. Фізичне напруження. Тягне він здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленів від великої натуги… (Коцюб., І, 1955, 22); Данилко почервонів з натуги, але ніс вазу до другого столу (Панч, Ерік.., 1950, 91).  Словник української мови в 11 томах
8. натуга — Натуга, -ги ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка