несесер
Несе́се́р. Скринька з необхідними для подорожі предметами туалету, іншими предметами для певного роду занять. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, пледи і плахти на пледи і шуби (Б., 1899, рекл.)
// пол. neseser — несесер; порівн. несесер, фр. — спеціяльний ящичок, скринька для зберігання ріжних речей туалети, шитва тощо (СЧС, 277).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.