несесер
НЕСЕСЕ́Р, а, ч. Шкатулка, футляр з речами для туалету, шиття і т. ін.
Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (Коцюб., II, 1955, 384);
Володимир Русанов пройшов до умивальника з несесером у руках і рушником на плечі (Собко, Стадіон, 1954, 390).
Словник української мови (СУМ-11)