обстанова

Обстано́ва. Умеблювання. Обстанова єго гостинних комнат — се для єго відвідачів значило богато (Галіп, 42)

// порівн. рос. обстановка- умеблювання (кімнати).

Значення в інших словниках

1. обстанова — обстано́ва іменник жіночого роду обстановка рідко  Орфографічний словник української мови
2. обстанова — (меблі) умебльовання, ок. обстава; (апаратура) обладнання, устатковання; ОБСТАНОВКА, СИТУАЦІЯ, АНТУРАЖ, довкружжя, ДОВКІЛЛЯ; фр. обставини, умови  Словник синонімів Караванського
3. обстанова — -и, ж., рідко. Те саме, що обстановка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обстанова — ОБСТАНО́ВА, и, ж. Те саме, що обстано́вка. Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку (В. Стефаник); Чути гомін. Помалу видніє. Виявляється частина за частиною обстанова картини (С.  Словник української мови у 20 томах
5. обстанова — обстано́ва меблі, якими обставлено приміщення; умеблювання (ст): Попередній власник зарані випродав свою обстанову, й Оксана найшлася в кімнаті, де не було нічого, крім простого соснового ліжка, стола і двох стільців – на одному з них містився й цілий невибагливий умивальник (Марська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. обстанова — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал.  Словник синонімів української мови
7. обстанова — ОБСТАНО́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що обстано́вка. Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку (Стеф., І, 1949, 99); Чути гомін. Помалу видніє. Виявляється частина за частиною обстанова картини (Вас.  Словник української мови в 11 томах
8. обстанова — Обстано́ва, -ви ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату. О. 1861. XI. Кух. 6.  Словник української мови Грінченка