опона
Опо́на. Оболонка, покрив. Рентґенівский луч просьвічує ту мниму опону “історіческіх начал”, а там в основі сияє цілим своїм блеском... не “русская ідєя ”... а русский рубель (Б., 1899, 18, 1)
// пол. opona, книжн. — оболонка, покрив.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.