отвором
О́твором, присл. Навстіж, нарозтвір. В їздова брама стояла отворам (Галіп, 1); Ми мусимо числити ся ще й з тим, що наш мужик має свою льоґіку, диктовану зрештою самим житєм. Нащо йомурускої школи, що за хосен йому з рускої науки, коли він з нею не може нікуди послати дитину, бо навкруги школи волоскі, уряди волоскі, церкви волоскі. Нічо дивного, що при таких обставинах він користас з кождої нагоди, при якій може навчити дитину волоскої мови, бо тоді волоскі школи стоять для неї отвором (Б., 1907, 91, 1)
// пол. otworem — навстіж, нарозтвір, drzwi stoją otworem — двері відчинено навстіж.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.