отвором
О́ТВОРОМ, присл., діал.
Навстіж.
Громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих (І. Франко);
Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (М. Коцюбинський);
Дві брами вели до города і стояли вони отвором (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)