отвором
О́ТВОРОМ, присл., діал. Навстіж.
Громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих (Фр., VI, 1951, 37);
Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (Коцюб., II, 1955, 58);
Дві брами вели до города і стояли вони отвором (Загреб., Диво, 1968, 159).
Словник української мови (СУМ-11)