печатати
Печа́тати. Позначати, випікаючи знак, тавро. Худобу ме гонити ся на полонину 25. мая. Члени зженуть єї, кождий член окремо, і то на воловодах, на площі під лісом, де ме ся єї печатати (Канюк, 1906, 25)
// порівн. пол. pieczętować — ставити печатку
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.