печатати
ПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, недок., що, заст.
Ставити печатку на чому-небудь.
Наймичка печатала проскури (І. Нечуй-Левицький);
[Рябина:] Та коли я його печатав, то най покаже тоту [ту] печать! (І. Франко);
* Образно. Кінь почвалав, печатаючи по густо розписаній зеленою паростю оболоні рогаті підкови (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)