побідитель
Побіди́тель. Переможець. Побідитель Хіни лагодить ся до нової війни, — до війни з Росиєю (Б., 1895, 23, 2)
// порівн. рос. победитель — переможець; пол. zwycięzca — переможець.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.