побідити
Побіди́ти. Перемогти. Нам не втікати перед ворогом, а лучити ся в спілки і спільними силами стати до борби з противником. Котрі люди сего держали ся, ті завсігди побідили (Канюк, 1906, 4)
// порівн. рос. победить — перемогти; пол. zwyciężyć — перемогти.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.