побідити

Побі́дити, -джу, -диш

гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у.

---------------

Побідити

см. побіждати.

Значення в інших словниках

1. побідити — побіди́ти дієслово доконаного виду перемогти рідко  Орфографічний словник української мови
2. побідити — Побіди́ти. Перемогти. Нам не втікати перед ворогом, а лучити ся в спілки і спільними силами стати до борби з противником. Котрі люди сего держали ся, ті завсігди побідили (Канюк, 1906, 4) // порівн. рос. победить — перемогти; пол. zwyciężyć — перемогти.  Українська літературна мова на Буковині
3. побідити — -іджу, -ідиш, док., діал. Образити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побідити — ПОБІДИ́ТИ див. побіжда́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. побідити — ПОБІДИ́ТИ див. побіжда́ти.  Словник української мови в 11 томах