побідити —
побіди́ти дієслово доконаного виду перемогти рідко
Орфографічний словник української мови
побідити —
Побіди́ти. Перемогти. Нам не втікати перед ворогом, а лучити ся в спілки і спільними силами стати до борби з противником. Котрі люди сего держали ся, ті завсігди побідили (Канюк, 1906, 4) // порівн. рос. победить — перемогти; пол. zwyciężyć — перемогти.
Українська літературна мова на Буковині
побідити —
-іджу, -ідиш, док., діал. Образити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побідити —
ПОБІДИ́ТИ див. побіжда́ти.
Словник української мови у 20 томах
побідити —
Побі́дити, -джу, -диш гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у. --------------- Побідити см. побіждати.
Словник української мови Грінченка