побіда
Побі́да. Перемога. В борбі нашій народній против чужих елементів, заливаючих наш край, не вийдемо з побідою, не витворивши економічної питомої народної противваги чужим економічним чинникам (Б., 1895, 1, 3); Дорога спасеня довга, як будучі віки, а дні людскі почислені. Побіда криє ся поза кінцем сьвіта, а піддавати ся і корити ся для неї треба без упину і віддиху (“На оливній горі”, Б., 1895, 13, 1)
// порівн. рос. победа — перемога; пол. zwycięstwo — перемога.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.