побіда
ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога.
Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Н.-Лев., І, 1956, 186);
Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Сос., I, 1957, 213).
Словник української мови (СУМ-11)