покуса

Поку́са. Спокуса, знада. “Нар[одний] Дім" є одиноке тов[ариство] руске на Буковині, котре підтримує руску молодіж і єї проти покуси спомагає, а ті пани відмовляють запомоги з краєвих фондів (Б., 1895, 10, 2)

// пол. pokusa — спокуса.

Значення в інших словниках

1. покуса — Поку́са: — спокуса [16,54]  Словник з творів Івана Франка
2. покуса — -и, ж., діал. Спокуса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покуса — Спокуса, зваба, див. соблази  Словник чужослів Павло Штепа
4. покуса — ПОКУ́СА, и, ж., діал. Спокуса. Погана доля не дрімала, – Немов невольника, тебе вела Від зла до зла, – покуси підсувала (І. Франко); Над пропастю покус, в злих дум хвилині .. буду при моїй дитині (Уляна Кравченко).  Словник української мови у 20 томах
5. покуса — ПОКУ́СА, и, ж., діал. Спокуса. Погана доля не дрімала, — Немов невольника, тебе вела Від зла до зла, — покуси підсувала (Фр., XIII, 1954, 407); Над пропастю покус, в злих дум хвилині.. буду при моїй дитині (У. Кравч., Вибр., 1958, 226).  Словник української мови в 11 томах
6. покуса — Покуса, -си ж. Искушеніе. на покусу підводити. Искушать. Страшно тебе й слухати, що ти мене на покусу підводиш! Стор. МПр. 14.  Словник української мови Грінченка