покуса
ПОКУ́СА, и, ж., діал.
Спокуса.
Погана доля не дрімала, – Немов невольника, тебе вела Від зла до зла, – покуси підсувала (І. Франко);
Над пропастю покус, в злих дум хвилині .. буду при моїй дитині (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)