поломінь
Поло́мінь, ж.р. Полум’я. Всі они зближались безжурно до пекельної поломіни, куда вже перші з них падали (Б., 1895, 12, 1)
// порівн. пол. płomień, ж.р. -полум’я.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.Поло́мінь, ж.р. Полум’я. Всі они зближались безжурно до пекельної поломіни, куда вже перші з них падали (Б., 1895, 12, 1)
// порівн. пол. płomień, ж.р. -полум’я.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.