правно
Пра́вно. Присл. до правний. Я, Василь Козачук, господар з Балківців, заявляю сим, що вписую ся в члени стоваришеня “Каса пожичкова і щаднича для громади Балківці, стоваришеня, зареєстрованого з необмеженою порукою” з одним паєм по 10 корон, разом 10 корон, і що піддаю ся приписам статута сего стоваришеня, котрі докладно знаю, а також і всім правно зміненим приписам і ухвалам загального збору (См.-Стоцький, Порадник, 11)
// пол. prawnie — законно, згідно із законом.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.