правний
Пра́вний. Законний. Не гадаємо ми тут розводити ся над тим, чи і о скілько се судове рішене має правну підставу (Б., 1895, 5, 1); Буде особливою задачею нововибраної палати послів оправдати то довір'є і доказати, що далеко ідуче розширене політичних підстав правних іде рука в руку зі згуртованєм і скріпленєм політичних сил держави (Б., 1907, 67, 1)
// пол. prawny — юридичний, правовий, законний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.