Значення в інших словниках
-
правний —
пра́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
правний —
Пра́вний. Законний. Не гадаємо ми тут розводити ся над тим, чи і о скілько се судове рішене має правну підставу (Б., 1895, 5, 1); Буде особливою задачею нововибраної палати послів оправдати то довір'є і доказати...
Українська літературна мова на Буковині
-
правний —
(суд) законний, правоможний; (- підставу) правовий, юридичний.
Словник синонімів Караванського
-
правний —
-а, -е. 1》 рідко. Спертий на закон, юридично обґрунтований. 2》 діал. Справжній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
правний —
ПРА́ВНИЙ, а, е. 1. рідко. Спертий на закон, юридично обгрунтований. [Кай Летіцій:] Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, Що син твій знайдеться, як він живий, або ж за нього правна помста буде (Леся Українка);...
Словник української мови у 20 томах
-
правний —
СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна!...
Словник синонімів української мови
-
правний —
ПРА́ВНИЙ, а, е. 1. рідко. Спертий на закон, юридично обгрунтований. [Кай Летіцій:] Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, Що син твій знайдеться, як він живий, або ж за нього правна помста буде (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
правний —
Пра́вний, -а, -е Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди. К. ЧР. 132. 2) Правовой.
Словник української мови Грінченка