правиця
Прави́ця. Група парламентських партій (фракцій) правого спрямування. Лівиця стоїть солідарно, правиця знов найшла ся в купці а посеред сими таборами стоїть вже тепер дійстно невтральне провізоричне міністерство урядниче (Б., 1899, 150, 1); Вісти про розв’язаня Думи не вгавають. — Найбільш скрайна лівиця поставила внесене, щоб на порядку дневнім найблизшого засіданя найшлась справа знесеня смертної кари і проект амнестиї. Внесене се поперла правиця, що сі вмішуваня Думи в прерогативи царя станесь причиною розв'язаня Думи (Б., 1907, 62, 2)
// пол. prawica — праве крило, праві (субст.).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.