правиця —
Прави́ця. Група парламентських партій (фракцій) правого спрямування. Лівиця стоїть солідарно, правиця знов найшла ся в купці а посеред сими таборами стоїть вже тепер дійстно невтральне провізоричне міністерство урядниче (Б.
Українська літературна мова на Буковині
правиця —
I -і, ж. Права рука; прот. лівиця, ліва рука. II -і, ж., діал. Нем'ята, рівна солома.
Великий тлумачний словник сучасної мови
правиця —
ПРАВИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Права рука; протилежне лівиця, ліва рука. Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок);...
Словник української мови у 20 томах
правиця —
пода́ти / подава́ти прави́цю. Духовно поєднатися, побрататися з ким-небудь. Однокровному народу Наш народ подав правицю На єднання, на помогу (М. Рильський).
Фразеологічний словник української мови
правиця —
ПРАВИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Права рука; протилежне лівиця, ліва рука. Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Вовчок, І, 1955, 333); Д. Жуан вклоняється по-східному: прикладає правицю до серця, до уст і до чола (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
правиця —
Правиця, -ці ж. 1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці. Гн. II. 81. 2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Черк. у. ум. правичка.
Словник української мови Грінченка