притомність
Прито́мність.
1. Присутність. Отже, як таким чином назве виборець порекла тих, що їх хоче вибрати радними і заступниками, то зараз таки в притомности виборця вписують ся єго голоси до лісти (виборець може дивити ся, чи по правді записують) (См.-Стоцький, Громада, 36); Ще в тім часі, коли “Союз ” вже як так стояв на ногах (1900 р.), ґімназисти устами свого речника заявили на своїх зборах в притомности кількох академиків, що вони “сьвідомі Українці, але лагодять ся не до “Союза ”. Се була одна з причин, що засновано “Молоду Україну” (Сімович, 1908, 515).
2. Свідомість, усвідомлення. Розвиток уваги важний не лиш для шкільної науки, але і для майбутнього житя; вона є першою умовою притомности людини; непритомний не може уважати, а неуважний не матиме притомности тоді, коли йому її треба (Канюк, 1911, 98)
// пол. przytomność — 1) присутність, 2) свідомість.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.