притомність

ПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж.

1. Стан за знач. прито́мний 1.

[Прісцілла (просто):] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна. [Панса:] Лихо тяжке з притомністю такою… (Л. Укр., II, 1951, 458);

Коли до Юрія повернулася притомність, він помітив в кутку оселі стареньку ікону і лампадку, що спускалася зі стелі на закурених ланцюжках (Кочура, Зол. грамота, 1960, 184);

Коли вперше потрапив [Бронко] у руки поліції, мав заледве двадцять один. Не подивились, гади, що молоді кості, і били так, що втрачав притомність (Вільде, Сестри.., 1958, 567);

Впавши з п’яти-шестиметрової височини, Сахно втратила притомність (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 58).

2. розм., рідко. Чітке розуміння чого-небудь.

Може, з годом напишу Вам дещо про них [справи], але тепер вже ні, бо се тема досить довга і про неї треба говорити з більшою притомністю, ніж я тепер маю (Л. Укр., V, 1956, 326).

3. діал. Присутність.

Значення в інших словниках

1. притомність — Присутність [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. притомність — прито́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. притомність — Прито́мність. 1. Присутність. Отже, як таким чином назве виборець порекла тих, що їх хоче вибрати радними і заступниками, то зараз таки в притомности виборця вписують ся єго голоси до лісти (виборець може дивити ся, чи по правді записують) (См.  Українська літературна мова на Буковині
4. притомність — -ності, ж. 1》 Стан за знач. притомний 1). 2》 розм., рідко. Чітке розуміння чого-небудь. 3》 зах. Присутність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. притомність — ПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прито́мний 1. [Прісцілла (просто):] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна. [Панса:] Лихо тяжке з притомністю такою...  Словник української мови у 20 томах
6. притомність — приво́дити / привести́ до па́м’яті (до тя́ми, до прито́мності і т. ін.) кого. 1. Виводити із стану непритомності. Сташка і стара .. почали приводити зомлілу до пам’яті (Ірина Вільде); Коли його привели до пам’яті, він був блідий, мов труп (І. Франко).  Фразеологічний словник української мови
7. притомність — СВІДО́МІСТЬ (здатність осмислено сприймати навколишнє), ПРИТО́МНІСТЬ, ПА́М'ЯТЬ, ТЯ́МА розм., ТЯ́МОК розм., ТЯ́МКА розм., РО́ЗМИСЕЛ розм. Він окинув очима місце і почав кмітити. Свідомість вернулась до його (І.  Словник синонімів української мови
8. притомність — Прито́мність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)