Українська літературна мова на Буковині

підрядний

Підря́дний. Другорядний, неголовний. Я з Вами не говорила посліднього вечора... мені було дуже жаль [...]. Мені було жаль, бо я вже напевно знаю, що для них Ви лиш сила робоча, підрядна, котрій вони ніколи не дадуть розвинутися (Коб., Листи, 59, 366); Не маючи руских ремісників, даємо заробляти чужинцями, і той гріш руский переходить в чужі, не раз ворожі руки, а то все для того, бо ремесло уважає ся у нас за підрядну річ (Б., 1907, 92, 2); Щоправда, модна література страшне плекає так в жінці, як і в мужчині всякі підрядні інстинкти і виходить таке, що незаміжня жінка мусить бути невільником змисловості (Коб., Слова..., 235)

// пол. podrzędny — другорядний.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. підрядний — Підчинений [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. підрядний — підря́дний 1 прикметник який виконується за підрядом підря́дний 2 прикметник підпорядкований; який виражає підрядність  Орфографічний словник української мови
  3. підрядний — (- організацію) підпорядкований, низовий, сов. нижчестоящий.  Словник синонімів Караванського
  4. підрядний — [п'ідр’аднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  5. підрядний — I -а, -е. Який виконується за підрядом (див. підряд I). || Який виконує такий підряд. Підрядна бригада. II -а, -е. 1》 Залежний від чого-небудь, підпорядкований чомусь. 2》 лінгв. Який виражає підрядність (у 2 знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підрядний — ПІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е. Який виконується за підрядом (див. підря́д¹). Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (А. Хорунжий); // Який виконує такий підряд.  Словник української мови у 20 томах
  7. підрядний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  8. підрядний — Підря́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підрядний — ПІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е. Який виконується за підрядом ( див. підря́д¹). Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (Хор., Ковила, 1960, 27); // Який виконує такий підряд.  Словник української мови в 11 томах