підрядний
ПІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е.
Який виконується за підрядом (див. підря́д¹).
Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (А. Хорунжий);
// Який виконує такий підряд.
Разом з підрядними організаціями активнішу участь у спорудженні парків повинна взяти молодь (з газ.).
ПІДРЯ́ДНИЙ², а, е.
1. Залежний від чого-небудь, підпорядкований чомусь.
Артистична краса повинна, по Кантовій думці, головно залежати від гарного змісту; гарна форма має для неї досить підрядне значення (І. Франко).
2. лінгв. Який виражає підрядність (у 2 знач.), зв'язує слова або речення способом підрядності; протилежне сурядний.
За синтаксичними функціями сполучники поділяються на сурядні і підрядні (з навч. літ.);
Підрядний зв'язок;
// Який має у своєму складі частини, зв'язані стосунками підрядності, або є такою частиною.
Підрядним додатковим реченням називається таке, яке пояснює або заміняє додаток головного речення (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)