Українська літературна мова на Буковині

після

Пі́сля (чого?), прийм. Згідно з (чим?), за (чим?). Чи дали наші панотці після припису знати до староства про сі збори? (Б., 1895, 9, 4); Правительство не думає робити ніяких змін, а газети, котрі ширять противні гадки, будуть карані після закона (Б., 1895, 10, 3); Загальновідомою є річ, що дійсно існує договір між Австриєю, Росиєю і Румунією, після котрого має бути в певнім часі Прут зрехульованим і зробленим сплавним від Новоселиці аж до єго впливу в Дунай (Б., 1899, 36, 1); Старшина має доглядати, чи будинок будує ся після пляну і після приписів (См.-Стоцький, Громада, 18); Відтак в школі, коли професор питає після книжкового шабльону, [ученик] рецитує докладно все з гори на долину — часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або перекрученє уріжнороднює ситуацию (Корд., 1904, 16); Кождий ляндльорд обов’язаний після сего проекту призначити означену кількість своєї землі на малі фарми і випахтувати їх хліборобам на 80 літ за чинш, вже з гори назначений (Б., 1907, 62, 2); Ще після цісарского патенту з року 1848 і після конституції з року 1849 мало ся Галичину поділити на дві части і україньска частина мала уконституовати ся як осібний коронний край. На жаль, ніколи не здійснено сих постанов (Б., 1909, 47, 1); Після степеня набезпечности (певности), з якою висказуєть ся присуд, а то чи полученє підмета з присудком виявляєть ся дійсним, непевним (можливим) або конечним ділимо присуди на: [1) дійсні; 2) непевні; 3) конечні] (Канюк, 1911, 27); При внутрішнім уладжуваню школи треба в першій мірі уважати на поділ дітий після кляс, після віку та таланту учеників (Канюк, 1911, 105);

● Після звичаю — за звичаєм. Минувшого тижня похоронено помершого в Ґрініч Хінця на кладовищи в Льондоні строго після хіньского звичаю. Коли спущено вже трумну в могилу покрито єї рижом і річами з паперу і поставлено фляшку вина женевского (Б., 1895, 42, 3);

● Після моєї думки — на мою думку. Після моєї думки, повинен статут бути короткий, щоби єго кождийміг поняти (Б., 1895, 2, 2);

● Після себе - по собі, порівнюючи з собою. Кождий, звісно, судить других після себе (Б., 1895, 12, 1).

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. після — В розумінні — відповідно [XIX] Громада буде старатись розвивати кожного свого члена після його вроджених спосібностей, і в міру його розвитку і сил використати його для добра громадського, зглядно для його ж власного добра [XIX] —...  Словник з творів Івана Франка
  2. після — пі́сля 1 прийменник незмінювана словникова одиниця пі́сля 2 прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. після — пр., опісля, потім, пізніше, за деякий час; ПРИЙ. по; Г. за, згідно з.  Словник синонімів Караванського
  4. після — див. потім; скоро  Словник синонімів Вусика
  5. після — 1》 присл. Через деякий час; потім, пізніше. 2》 прийм., з род. в. Сполучення з прийм. після виражають: Об'єктні відношення: Уживається на означення дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. після — ПІ́СЛЯ, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. пі́сля виражають: Об'єктні відношення 1. Уживається при означенні дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  7. після — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм.  Словник синонімів української мови
  8. після — Після́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. після — ПІ́СЛЯ. 1. присл. Через деякий час; потім, пізніше. [2-га дівчина:] Ото завше так — як сперва [спочатку] дуже весело, то після будеш плакать (Вас., III, 1960, 13); [Явтух:] Письменник вірш читає,.. а після буде обговорення (Корн., II, 1955, 103).  Словник української мови в 11 томах
  10. після — Після́ нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.  Словник української мови Грінченка