Словник української мови в 11 томах

після

ПІ́СЛЯ.

1. присл. Через деякий час; потім, пізніше.

[2-га дівчина:] Ото завше так — як сперва [спочатку] дуже весело, то після будеш плакать (Вас., III, 1960, 13);

[Явтух:] Письменник вірш читає,.. а після буде обговорення (Корн., II, 1955, 103).

2. прийм., з род. в. Сполучення з прийм. пі́сля виражають:

Об’єктні відношення

Уживається при означенні дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.

— Ото ж і поснідаєш після купання (Мирний, І, 1954, 245);

— Чи правда, що після війни ви хочете всю землю засадити садами? — Правда, — сказав Щорс (Довж., І, 1958, 190);

Після дощу гостріше пахнуть квіти (Сос., II, 1958, 131);

// Уживається при означенні осіб та предметів, за якими ідуть слідом (з’являються, починають діяти і т. ін.) інші особи та предмети.

Був [Василь] якийсь задумливий змалку: чи те, що він у таку тяжку годину народився, хутенько після [смерті] мого чоловіка, чи таку вдачу йому бог дав (Вовчок, І, 1955, 273);

Мати поглядом відшукала на полі панські вітряки, в яких після Синяви працював Роман (Стельмах, І, 1962, 513);

Вічно він запізнювався на роботу.., а те, що робив, все рівно треба було після нього переробляти (Тют., Вир, 1964, 240);

// Уживається при вказівці на послідовність, зв’язану з кількісним означенням осіб, предметів, явищ і т. ін.

Після всіх побрався Павло додому (Вовчок, І, 1955, 149);

Квіти — то була, після математики і музики, третя безмежна батькова пристрасть (Смолич, II, 1958, 8).

Часові відношення

Уживається при означенні часової межі.

Пані Броніслава хоче їхать після 15-го на виноград в Бессарабію (Л. Укр., V, 1956, 16);

Був час після полудня (Смолич, І, 1958, 52);

// Уживається при означенні навчальних, лікувальних закладів, установ і т. ін., по закінченні навчання, відпочинку і т. ін. у яких відбувається певна дія, подія, якесь явище і т. ін.

Була й вона тоді молода, незадовго перед тим тільки приїхала сюди після агротехнікуму (Гончар, Тронка, 1963, 96);

Після лікарні йому стало краще;

// Уживається при означенні їжі, напою тощо, за споживанням яких здійснюється, відбувається і т. ін. якась дія, подія тощо, називається яке-небудь явище і т. ін.

Вона одкинула назад голову і.. сльозавими очима в червоних повіках, що ставали завжди такими після наливки, дивилась зверху на кучеряву голову хлопця (Коцюб., І, 1955, 403);

Пригинаючись, розсипалися [піхотинці] з казанками в руках по міжряддях: вибирали ще не зопрілі від дощів сиві кетяги, ласували ними після солдатської каші (Гончар, III, 1959, 208);

// Уживається при означенні явища, що вказує на припинення існування людини, тварини і т. ін., за яким настає якась подія, дія, яке-небудь інше явище тощо.

Після смерті матері.. непривітне стало Парасчине життя у дворі (Мирний, IV, 1955, 37);

З різних боків на неї повели наступ нав’язливі поклонники з числа зовсім юних офіцерів, які прибули в полк уже після загибелі Брянського (Гончар, III, 1959, 194);

// Уживається при означенні конкретної особи або певної живої істоти, життя, проживання, час діяльності і т. ін. якої закінчився.

[Xимка:] Після батька ми зосталися невеличкими (Мирний, V, 1955, 220);

Їй хотілось насамперед вихаючити [вичистити] хату від порохів, що лишилися після Олександри (Коцюб., І, 1955, 53).

Кількісні відношення

Уживається при означенні кількісної межі чого-небудь.

Після другої [чарки] лице Василеве помуріло (Мирний, IV, 1955, 131).

Просторові відношення

Уживається при позначенні місця, міста, пункту і т. ін., минувши які, здійснюють якусь дію або відчувають яку-небудь подію, якесь явище і т. ін.

За кілька перегонів до станції Ганівка Давидові Мотузці вперше після міста та казарми степ війнув просто в лице міцним духом землі (Головко, II, 1957, 7);

Після Семипілок Щорс розбив Петлюру в Димерці і Броварах (Довж., І, 1958, 165).

Пі́сля то́го, як — сполучник підрядності, який означає, що дії головного речення передує дія підрядного речення.

На якийсь час після того, як він одружився з Домною, «дурні думки» .. почезли [пощезали] (Коцюб., І, 1955, 109);

Обличчя його було землисто-сіре.. навіть після того, як він витер з нього пилюку (Гончар, III, 1959, 9).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. після — В розумінні — відповідно [XIX] Громада буде старатись розвивати кожного свого члена після його вроджених спосібностей, і в міру його розвитку і сил використати його для добра громадського, зглядно для його ж власного добра [XIX] —...  Словник з творів Івана Франка
  2. після — пі́сля 1 прийменник незмінювана словникова одиниця пі́сля 2 прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. після — Пі́сля (чого?), прийм. Згідно з (чим?), за (чим?). Чи дали наші панотці після припису знати до староства про сі збори? (Б., 1895, 9, 4); Правительство не думає робити ніяких змін, а газети, котрі ширять противні гадки, будуть карані після закона (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  4. після — пр., опісля, потім, пізніше, за деякий час; ПРИЙ. по; Г. за, згідно з.  Словник синонімів Караванського
  5. після — див. потім; скоро  Словник синонімів Вусика
  6. після — 1》 присл. Через деякий час; потім, пізніше. 2》 прийм., з род. в. Сполучення з прийм. після виражають: Об'єктні відношення: Уживається на означення дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. після — ПІ́СЛЯ, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. пі́сля виражають: Об'єктні відношення 1. Уживається при означенні дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  8. після — ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм.  Словник синонімів української мови
  9. після — Після́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. після — Після́ нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.  Словник української мови Грінченка