після

ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм., ДАЛЬШ (ДА́ЛЬШЕ) розм., да́лій діал., НАВПІ́СЛЯ діал. Чути із заростей шушукання якесь невпевнене, потім голосок майже запобігливий запитує про Марисю Павлівну (О. Гончар); Коли б той розум наперед, що потім! (прислів'я); (2-га дівчина:) Ото завше так — як сперва дуже весело, то після будеш плакать (С. Васильченко); Утамувала левиця жагу, із джерела напившись, Далі, вертаючись в гай, випадково тонке покривало Хижа знайшла і його розшматовує ротом кривавим (переклад М. Зерова); Вітри приносили землю порошинами, сіяли на камені, а другі, ворожі, здмухували, сміючись, горстку пилу і носили відтак під хмарами (Г. Хоткевич); І вслід за тим під дужими вітрами Дуби хитнулися, і пущі загули, І чаші гір наповнились дощами... (М. Нагнибіда); Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (М. Коцюбинський); Вугрі йдуть на нерест до Саргасового моря. Тут вони відкладають ікру і перегодом гинуть (з журналу); — Ти не дивуйся, — заспокоїла її Неля.. І додала перегодя: — А ти правильно зробила, що кинула ту читалку (М. Олійник); Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів'я); Розважливо, без одчаю Він глину пругку замісив І просто за стіл звичайний Затим Кобзаря запросив (Б. Олійник); Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть.., Тоді мене перемагає сон (Леся Українка); Зробили змовини, а там і весілля справили (Марко Вовчок); Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш, вже й піший (Г. Квітка-Основ'яненко); Батько й мати повмирали від якогось мору, дак усього було повно. А далій — не стало вже ні пшінця, ні олійки (Ганна Барвінок); — Лучче, тату, зовсім одрізниться з худобою і полем, — сказав Карпо. — Гляди, щоб навпісля не жалкував (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зго́дом.

Значення в інших словниках

1. після — В розумінні — відповідно [XIX] Громада буде старатись розвивати кожного свого члена після його вроджених спосібностей, і в міру його розвитку і сил використати його для добра громадського, зглядно для його ж власного добра [XIX] —...  Словник з творів Івана Франка
2. після — пі́сля 1 прийменник незмінювана словникова одиниця пі́сля 2 прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. після — Пі́сля (чого?), прийм. Згідно з (чим?), за (чим?). Чи дали наші панотці після припису знати до староства про сі збори? (Б., 1895, 9, 4); Правительство не думає робити ніяких змін, а газети, котрі ширять противні гадки, будуть карані після закона (Б.  Українська літературна мова на Буковині
4. після — пр., опісля, потім, пізніше, за деякий час; ПРИЙ. по; Г. за, згідно з.  Словник синонімів Караванського
5. після — див. потім; скоро  Словник синонімів Вусика
6. після — 1》 присл. Через деякий час; потім, пізніше. 2》 прийм., з род. в. Сполучення з прийм. після виражають: Об'єктні відношення: Уживається на означення дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. після — ПІ́СЛЯ, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. пі́сля виражають: Об'єктні відношення 1. Уживається при означенні дій, подій і т. ін., за якими відбувається інша дія, подія і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
8. після — Після́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. після — ПІ́СЛЯ. 1. присл. Через деякий час; потім, пізніше. [2-га дівчина:] Ото завше так — як сперва [спочатку] дуже весело, то після будеш плакать (Вас., III, 1960, 13); [Явтух:] Письменник вірш читає,.. а після буде обговорення (Корн., II, 1955, 103).  Словник української мови в 11 томах
10. після — Після́ нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.  Словник української мови Грінченка