спасенний

Спасе́нний. Корисний. З часом поприставали до каси й найгірші бувші вороги, бо виділи спасенну діяльність каси (Товариш, 1908, 148).

Значення в інших словниках

1. спасенний — спасе́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. спасенний — (- думку) рятівний; (вплив) цілющий; (хто) відданий <�вгодний> Богові.  Словник синонімів Караванського
3. спасенний — -а, -е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. || Бажаний, приємний. || За релігійними уявленнями – гідний заступництва Бога, небес. || Благотворний. || у знач. ім. спасенний, -ного, ч., заст., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спасенний — Рятівний, рятівничий, рятунковий  Словник чужослів Павло Штепа
5. спасенний — СПАСЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. [Люцій:] Чи ж ми сами не помагаєм ревне слабого й одурити, у потребі, щоб тільки він зажив спасенних ліків?...  Словник української мови у 20 томах
6. спасенний — Спасе́нний, -на, -не; прикм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спасенний — СПАСЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. [Люцій:] Чи ж ми сами не помагаєм ревне слабого й одурити, у потребі, щоб тільки він зажив спасенних ліків? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах