спасенний
спасе́нний
-а, -е, розм.
Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь.
|| Бажаний, приємний.
|| За релігійними уявленнями – гідний заступництва Бога, небес.
|| Благотворний.
|| у знач. ім. спасенний, -ного, ч., заст., розм. Той, хто спас (див. спасати II) свою душу.
Спасенна думка — вдала думка, добра порада і т. ін., що підказують вихід зі скрути, приносять успіх, удачу в чому-небудь.
Спасенна душа — добра людина, істота.
Великий тлумачний словник сучасної української мови