спасенний —
спасе́нний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
спасенний —
Спасе́нний. Корисний. З часом поприставали до каси й найгірші бувші вороги, бо виділи спасенну діяльність каси (Товариш, 1908, 148).
Українська літературна мова на Буковині
спасенний —
-а, -е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. || Бажаний, приємний. || За релігійними уявленнями – гідний заступництва Бога, небес. || Благотворний. || у знач. ім. спасенний, -ного, ч., заст., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спасенний —
Рятівний, рятівничий, рятунковий
Словник чужослів Павло Штепа
спасенний —
СПАСЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. [Люцій:] Чи ж ми сами не помагаєм ревне слабого й одурити, у потребі, щоб тільки він зажив спасенних ліків?...
Словник української мови у 20 томах
спасенний —
СПАСЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. [Люцій:] Чи ж ми сами не помагаєм ревне слабого й одурити, у потребі, щоб тільки він зажив спасенних ліків? (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах