1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спасенний

спасе́нний

-а, -е, розм.

Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь.

|| Бажаний, приємний.

|| За релігійними уявленнями – гідний заступництва Бога, небес.

|| Благотворний.

|| у знач. ім. спасенний, -ного, ч., заст., розм. Той, хто спас (див. спасати II) свою душу.

Спасенна думка — вдала думка, добра порада і т. ін., що підказують вихід зі скрути, приносять успіх, удачу в чому-небудь.

Спасенна душа — добра людина, істота.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасенний — спасе́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. спасенний — Спасе́нний. Корисний. З часом поприставали до каси й найгірші бувші вороги, бо виділи спасенну діяльність каси (Товариш, 1908, 148). Українська літературна мова на Буковині
  3. спасенний — (- думку) рятівний; (вплив) цілющий; (хто) відданий <�вгодний> Богові. Словник синонімів Караванського
  4. спасенний — Рятівний, рятівничий, рятунковий Словник чужослів Павло Штепа
  5. спасенний — СПАСЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. [Люцій:] Чи ж ми сами не помагаєм ревне слабого й одурити, у потребі, щоб тільки він зажив спасенних ліків?... Словник української мови у 20 томах
  6. спасенний — Спасе́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спасенний — СПАСЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. [Люцій:] Чи ж ми сами не помагаєм ревне слабого й одурити, у потребі, щоб тільки він зажив спасенних ліків? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах