справоздавець
Справозда́вець. Доповідач. На засіданю палати посольскої дня 21. лютого повстав великий шум із сторони німецкої в хвили, коли справоздавець одної петициї ческої, гр. Кавніц, з трибуни став одному ческому послови відповідати по-чески (Б., 1895, 7, 3); Оставте, мої панове, просто все проче на боці і голосуйте за внесенєм справоздавця меньшости комісиї фінансової для приспореня добродійної ціли товариства (Б., 1895, 10, 2); Справоздавець приписує собі і виділови фінансовому права, котрі безперечно належать до компетенциї найвисшого трибуналу (Б., 1895, 12, 4)
// пол. sprawozdawca — 1) доповідач, 2) оглядач.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.