ставляти
Ставля́ти.
1. Ставити.
● Ставляти опір — чинити опір. Під час бомбардованя сих островів і при нападах зістала хіньска фльота знищена, так що Хіни не можуть ставляти на мори вже ніякого опору Япанцям (Б., 1895, 6, 3)
// пол. stawiać opór — чинити опір, опиратися.
2. Ставити, вводити в певне становище. Я би хтіла, щоби Ви закреслили партію, стор. 14-а і деякі місця — 15-16 — змінили, бо я відчуваю, що з “історією ” в "Царівні” Ви ставляєте мене на фальшиве становисько (Коб., Слова..., 235)
// пол. stawiać w głupiej sytuacji — вводити в непевне становище.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.