стопа
Стопа́. Грошова ставка при позичанні чи вкладанні коштів до банку, ощадної каси тощо. Треба отже щось зробити, аби также і стопу процентову для малих господарств знижити, щоб відтак замінити всі високо опроцентовані довги на низше опроцентовані (Б., 1895, 43, 2); Начальник подає порядок нарад: має ся установити речинці виповідженя для вкладок щадничих і речинці платности відсотків від вкладок щадничих; має ся установити стопу процентову для вкладок щадничих і для пожичок (См.-Стоцький, Порадник, 21)
// пол. stopa — 1) стопа, ступня, 2) фут, 3) норма, ставка, stopa procentowa — процентна норма, ставка, stopa dyskontowa — облікова ставка, stopa zysku — норма прибутку.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.